Definify.com
Definition 2024
адсутнічаць
адсутнічаць
Belarusian
Verb
адсу́тнічаць • (adsútničac’) (imperfective)
- to be absent
Conjugation
Conjugation of адсутнічаць
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | адсу́тнічаць (adsútničacʹ) | |
| adverbial | present tense | past tense |
| адсу́тнічаючы (adsútničajučy) | — | |
| present tense | future tense | |
| 1st singular (я (ja)) | адсу́тнічаю (adsútničaju) | бу́ду адсу́тнічаць (búdu adsútničacʹ) |
| 2nd singular (ты (ty)) | адсу́тнічаеш (adsútničaješ) | бу́дзеш адсу́тнічаць (búdzješ adsútničacʹ) |
| 3rd singular (ён (jón)/яна́ (janá)/яно́ (janó)) | адсу́тнічае (adsútničaje) | бу́дзе адсу́тнічаць (búdzje adsútničacʹ) |
| 1st plural (мы (my)) | адсу́тнічаем (adsútničajem) | бу́дзем адсу́тнічаць (búdzjem adsútničacʹ) |
| 2nd plural (вы (vy)) | адсу́тнічаеце (adsútničajecje) | бу́дзеце адсу́тнічаць (búdzjecje adsútničacʹ) |
| 3rd plural (яны́ (janý)) | адсу́тнічаюць (adsútničajucʹ) | бу́дуць адсу́тнічаць (búducʹ adsútničacʹ) |
| imperative | singular | plural |
| адсу́тнічай (adsútničaj) | адсу́тнічайце (adsútničajcje) | |
| past tense | singular | plural (мы (my), вы (vy), яны́ (janý)) |
| masculine (я (ja), ты (ty), ён (jón)) | адсу́тнічаў (adsútničaŭ) | адсу́тнічалі (adsútničali) |
| feminine (я (ja), ты (ty), яна́ (janá)) | адсу́тнічала (adsútničala) | |
| neuter (яно́ (janó)) | адсу́тнічала (adsútničala) | |