Definify.com
Definition 2026
звинуватити
звинуватити
Ukrainian
Verb
звинува́тити • (zvynuvátyty) pf (imperfective звинува́чувати)
- to accuse
Conjugation
Conjugation of звинуватити
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | звинува́тити zvynuvátyty |
|
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | звинува́чений zvynuváčenyj impersonal: звинува́чено zvynuváčeno |
| adverbial | — | звинува́тивши zvynuvátyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | звинува́чу zvynuváču |
| 2nd singular ти |
— | звинува́тиш zvynuvátyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | звинува́тить zvynuvátytʹ |
| 1st plural ми |
— | звинува́тимо, звинува́тим zvynuvátymo, zvynuvátym |
| 2nd plural ви |
— | звинува́тите zvynuvátyte |
| 3rd plural вони |
— | звинува́тять zvynuvátjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | звинува́тьмо zvynuvátʹmo |
| second-person | звинува́ть zvynuvátʹ |
звинува́тьте zvynuvátʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
звинува́тив zvynuvátyv |
звинува́тили zvynuvátyly |
| feminine я / ти / вона |
звинува́тила zvynuvátyla |
|
| neuter воно |
звинува́тило zvynuvátylo |
|