Definify.com
Definition 2024
приятель
приятель
See also: приꙗтель
Russian
Noun
прия́тель • (prijátelʹ) m anim (genitive прия́теля, nominative plural прия́тели, genitive plural прия́телей, feminine прия́тельница)
Declension
Declension of прия́тель (anim masc-form soft-stem accent-a)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | прия́тель prijátelʹ |
прия́тели prijáteli |
| genitive | прия́теля prijátelja |
прия́телей prijátelej |
| dative | прия́телю prijátelju |
прия́телям prijáteljam |
| accusative | прия́теля prijátelja |
прия́телей prijátelej |
| instrumental | прия́телем prijátelem |
прия́телями prijáteljami |
| prepositional | прия́теле prijátele |
прия́телях prijáteljax |
Synonyms
- друг (drug)
Related terms
- приятельский (prijatelʹskij)
- прия́тный (prijátnyj)
Ukrainian
Etymology
From Old East Slavic приꙗтель (prijatelĭ), from Proto-Slavic *prijateljь.
Pronunciation
Noun
при́ятель • (prýjatelʹ) m anim (genitive при́ятеля, nominative plural при́ятелі)
Declension
Declension of при́ятель
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | при́ятель prýjatelʹ |
при́ятелі prýjateli |
| genitive | при́ятеля prýjatelja |
при́ятелів prýjateliv |
| dative | при́ятелеві, при́ятелю prýjatelevi, prýjatelju |
при́ятелям prýjateljam |
| accusative | при́ятеля prýjatelja |
при́ятелів prýjateliv |
| instrumental | при́ятелем prýjatelem |
при́ятелями prýjateljamy |
| locative | при́ятелеві, при́ятелю, при́ятелі prýjatelevi, prýjatelju, prýjateli |
при́ятелях prýjateljax |
| vocative | при́ятелю prýjatelju |
при́ятелі prýjateli |
References
- Bilodid I. K., editor (1970–1980), “приятель”, in Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka