Definify.com
Definition 2024
кінець
кінець
Ukrainian
Noun
кіне́ць • (kinécʹ) m inan (genitive кінця́, nominative plural кінці́)
Declension
Declension of кіне́ць
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | кіне́ць kinécʹ |
кінці́ kincí |
| genitive | кінця́ kincjá |
кінці́в kincív |
| dative | кінцю́, кінце́ві kincjú, kincévi |
кінця́м kincjám |
| accusative | кіне́ць kinécʹ |
кінці́ kincí |
| instrumental | кінце́м kincém |
кінця́ми kincjámy |
| locative | кінці́, кінцю́ kincí, kincjú |
кінця́х kincjáx |
| vocative | кінцю́ kincjú |
кінці́ kincí |
References
- Bilodid I. K., editor (1970–1980), “кінець”, in Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka